Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської 

ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Портал превентивної освіти
ДИТЯЧИЙ ФОНД «ЗДОРОВ'Я ЧЕРЕЗ ОСВІТУ»
Допоможи дітям теплим словом!
Департамент науки i освiти Харківської обласної державної адміністрації
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

№6 "Ромашка"

 

 

Дистанційна освіта для дошкільнят

 

Ми охайні малюки 

Перегляд казки "Ріпка"

Перегляд казки "Курочка ряба"

Перегляд казки "Колобок"

Сорока ворона

Розвиток мовлення "Ввічливі слова"

Вірші про тварин

Лісові тварини (ознайомлення з природним довкіллям)

Цікава ферма 

Фрукти та ягоди 

Вчимо кольори 

Гра "Веселі фігурки"

Вивчаємо геометричні фігури

Ліплення "Весняне сонечко"

Ліплення мишки з пластиліну

Малюємо квочку з курчатами

 

 

 

 

ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ  ДИТИНИ ДВОХ-ТРЬОХ РОКІВ

      Відповідно до періодизації, яка прийнята у вітчизняній психології, дошкільним дитинством вважається період від трьох до семи років. Передують йому період дитинства  (від нарожження до 1-го року) і раннього віку (від 1-го року до 3-х років). У зв’язку з тим, що система дошкільної освіти часто включає і ясельні групи, які відвідують діти 2- 2,5 років, є необхідність зупинитись на особливстях розвитку дітей відповідного віку.     

    Найважливішим психічними новоутвореннями раннього віку є мовлення і наочно-дієве мислення. Свідченням переходу від періоду дитивства до періоду раннього дитинства є розуміння призначення і способів використання предмета або речі. Засвоєння предметних дій відбувається трьома етапами.

 1. У результаті безпосереднього навчання або наслідування дій дорослого встановлюється зв’язок між предметом та його призначенням.

2. Засвоєння функціональної ролі предмета, використання його суто за призначенням.

3. На базі знань про призначення предмета відбувається його використання для інших цілей.

       Для того щоб предметна (наочна) діяльність носила розвивальний характер, необхідне освоєння дитиною різноманітних дій з одним і тим самим предметом. Тому предметно-розвивальне середовище, що оточує дитину, не повинно перевантажуватися великою кількістю іграшок. Успішне оволодіння предметною діяльнісю є підставою для розвитку ігрової й продуктивної (малювання, ліплення, конструювання) діяльності. У цей період життя у дитини відбувається інтенсивне формування активного мовлення, яке здійснюється в процесі спільної з дорослим діяльності. Тому дуже важливо стимулювати в дитини не тільки розуміння мови дорослого, але й заохочувати її до активного мовлення та висловлювання своїх бажань. Є одна відома психологічна казка про хлопчика, який не говорив до 5 років. Батьки просто з ніг збилися, водили його до лікарів і екстрасенсів, але їхні зусилля залишилися марними. І ось одного разу, коли вся родина сіла обідати, дитина виразно вимовила: «Мені нічим їсти!» В будинку - переполох, мати знепритомніла, батько не тямить себе від щастя. Коли ейфорія минула, у дитини запитали, чому вона мовчала увесь цей час. Малюк цілком резонно відповів : «А навіщо мені було говорити? Ви й так за мене все говорили...»  У міру розвитку слухання і розуміння повідомлень, що виходять за межі безпоспередньої ситуації, дитина використовує мовлення як засіб пізнання дійсності, а батьки – як спосіб регуляції її поведінки та діяльність.

      Сприйняття дитини відбувається на базі зовні орієнтованої дії (за формою, розміром, кольором) під час безпосереднього зіставлення і порівняння предметів. Завдання дорослого – правильно називати ознаки предмета та дії з ним.      

      Для дітей цього віку найкориснішими є самонавчальні (автодидактичні) іграшки: мотрійки, укладки, піраміди тощо. Дитину необхідно знайомити з колірним спектром, еталонами форми (основні геометричні фігури).

Малюк у віці двох-трьох років здатний розрізняти:

 п’ять форм (коло, квадрат, трикутник, прямокутник, овал);

 вісім кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений, білий, чорний, фіолетовий, оранжевий).

     Основний спосіб пізнавання дитиною навколишнього світу – метод проб і помилок, тому діти дуже люблять розбирати іграшки.  Найважливішою здатністю, яка формується до трьох років, стає здатність дитини ставити яку-небудь мету в іграх і поведінці.  У зв’язку з тим, що увага, спийняття дитини мимовільні, вон не може раптово припинити діяльність або виконувати відразу декілька дій.      Впізнати і запам’ятати вона може тільки те, що їй сподобалося або запам’яталося само собою. У цьому віці діти дуже сприйнятливі до емоційного стану оточуючих. Вони дуже схильні до так званого «ефекту зараження»: якщо одна дитина почне весело скакати по групі, то поряд із нею будуть, як мінімум, ще три «конячки». Активний прояв негативних та позитивних емоцій залежить від фізичного комфорту або його відсутності (шарф може «кусатися», а колготки - «мокритися»). Одними з умов упевненості і спокою дитини є систематичність, ритмічність і повторюваність її життя, тобто чітке дотримання режиму. Основними рисами дитини двох-трьох років є відвертість, чесність і щирість. Вона просто не вміє приховувати свої симпатії або антипатії до когось або чогось. Почуття дитини нестійкі та суперечливі, а настрій схильний до частих змін.      

ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ ДІТЕЙ 2 ДО 3 РОКІВ

- Продовжувати зміцнювати і зберігати здоров'я дітей.

 Виховувати культурно-гігієнічні навички та навички самообслуговування. Розвивати основні рухи. Попереджати стомлення.

Поряд з наочно-дієвим мисленням формувати елементи наочно-образного мислення.

Розвивати сприйняття, увага, пам'ять дітей.

Розширювати досвід орієнтування в навколишньому, збагачувати дітей різноманітними сенсорними враженнями.

Формувати уявлення про предмети найближчого оточення, про найпростіші зв'язки між ними.

Виховувати інтерес до явищ природи, дбайливе ставлення до рослин.

Продовжувати розвивати мову дітей. Розширювати їх словниковий запас, удосконалювати граматичну структуру мови.

Вчити розуміти мову дорослих без наочного супроводу. Домагатися того, щоб до кінця третього року життя мова стала повноцінним засобом спілкування дітей один з одним.

Формувати початкове уявлення про кількісні і якісні відмінності предметів.

Вчити різноманітна діяти з предметами: збирати однорідні за назвою предмети, відбирати іграшки різного кольору, величини, форми.

Виховувати інтерес до трудових дій дорослих.

Формувати передумови сюжетно-рольової гри, розвивати вміння грати поруч, а потім і разом з однолітками.

Формувати у дітей досвід поведінки в середовищі однолітків.

Виховувати почуття симпатії до однолітків, любов до батьків і близьких людей.

Розвивати художнє сприйняття, виховувати чуйність на музику і спів, доступні розумінню дітей твори образотворчого мистецтва.